Bullet embolism is a rare and unpredictable complication of gunshot and mine‑explosive injuries. With only few cases described in the literature, bullet embolism may become a diagnostic challenge for emergency and military surgeons. Thus, bullet embolization is a rare phenomenon, the complications can be devastating.A clinical case of bullet embolism is described. 34‑years old man got combined abdominal‑skeletal mine‑explosive injuries with damage to hollow organs (duodenum and transverse colon), inferior vena cava and both low extremities. Internal bleeding was stopped by the inferior vena cava edge wound suturing. Wounds of duodenum and large intestine were sutured; gunshot fractures of both tibial bones were stabilized with external fixation devices. Computer tomography of the entire body showed the presence of embolus in the right middle lobe artery. Clinical manifestations of pulmonary embolism were not observed. The patients had several complications after surgery such as: multiple focal necrosis and perforations of transverse colon caused a fecal peritonitis; duodenum suture failure caused forming of a duodenal fistula; postoperative wound infection. These complications necessitated performing of multiple reoperations. Attempts of endovascular bullet extraction didn't undertake because of severe concomitant injuries, its complications and asymptomatic clinical course of pulmonary artery projectile embolism. Open surgery removing of embolus was successfully performed in 80 days after injury. The patient was discharged from hospital in good condition in 168 days after gunshot wound. Patients with an explosive‑mine wound and gunshot wound with no exit should to be examined with whole‑body computer tomography for determining possible projectile migration with bloodstream. Patients with asymptomatic pulmonary artery embolism should to be managed non‑operatively in the early posttraumatic period. In case of symptomatic pulmonary artery bullet embolism is reasonable to consider of a possibility of an open thoracic surgery. ; Пулевая эмболия является редким и непредсказуемым осложнением огнестрельных и минно‑взрывных ранений. В связи с наличием единичных литературных сообщений пулевая эмболия может оказаться существенным диагностическим вызовом для неотложных и военных хирургов. Хотя пулевая эмболия является редкостным феноменом, ее последствия могут стать фатальными для раненного.Описан клинический случай пулевой эмболии. Мужчина 34 лет получил сочетанное абдоминально‑скелетное минно‑взрывное ранение с повреждением полостных органов (двенадцатиперстная и поперечная ободочная кишка), нижней полой вены и обеих нижних конечностей. Внутреннее кровотечение было остановлено путем ушивания краевого ранения нижней полой вены. Ранения двенадцатиперстной и ободочной кишки были ушиты, огнестрельные переломы костей обоих голеней стабилизированы с помощью аппаратов внешней фиксации. Компьютерная томография всего тела показала наличие эмбола в правой среднедолевой легочной артерии. Клинических проявлений легочного эмболизма не наблюдали. В послеоперационный период у пациента возник ряд осложнений: множественные фокальные некрозы и перфорации поперечной ободочной кишки с развитием калового перитонита, несостоятельность швов двенадцатиперстной кишки с формированием наружного функционирующего дуоденального свища, нагноение послеоперационных ран. Упомянутые осложнения требовали проведения многочисленных повторных оперативных вмешательств. Попыток эндоваскулярного удаления пули‑эмбола не проводили из‑за тяжелой сочетанной травмы, ее осложнений и бессимптомного течения пулевой эмболии легочной артерии. Открытое хирургическое удаление пули‑эмбола выполнено на 80‑й день после ранения. Пациент был выписан в удовлетворительном состоянии на 168‑й день после огнестрельного ранения.Пациентам с осколочными ранениями без выходного отверстия целесообразно провести компьютерную томографию всего тела для выявления возможной миграции осколков с током крови. У пациентов с бессимптомным течением пулевой эмболии легочной артерии следует придерживаться консервативной тактики в ранний посттравматический период. В случае наличия клинических симптомов пулевой эмболии легочной артерии необходимо рассмотреть возможность выполнения открытого торакального вмешательства. ; Кульова емболія є рідкісним та непередбачуваним ускладненням вогнепальних і мінно‑вибухових поранень. У зв'язку з наявністю поодиноких літературних повідомлень, кульова емболія може стати значним діагностичним викликом для невідкладних та військових хірургів. Хоча кульова емболія є рідкісним феноменом, її наслідки можуть бути фатальними для пораненого.Описано клінічний випадок кульової емболії. Чоловік 34 років отримав поєднане абдомінально‑скелетне мінно‑вибухове поранення з пошкодженням порожнистих органів (дванадцятипала і поперечна ободова кишка), нижньої порожнистої вени та обох нижніх кінцівок. Внутрішню кровотечу зупинено шляхом ушивання крайового поранення нижньої порожнистої вени. Поранення дванадцятипалої та ободової кишки ушиті, вогнепальні переломи кісток обох гомілок стабілізовані за допомогою апаратів зовнішньої фіксації. Комп'ютерна томографія всього тіла показала наявність емболу в правій середньочастковій легеневій артерії. Клінічних виявів легеневої емболії не спостерігали. В післяопераційний період у пацієнта виникла низка ускладнень: множинні фокальні некрози та перфорації поперечної ободової кишки з розвитком калового перитоніту, неспроможність швів дванадцятипалої кишки з формуванням зовнішньої дуоденальної нориці, яка функціонує, нагноєння післяопераційних ран. Зазначені ускладнення потребували проведення численних повторних оперативних втручань. Спроб ендоваскулярного видалення кулі‑емболу не проводили через тяжку поєднану травму, її ускладнення та безсимптомний перебіг кульової емболії легеневої артерії. Відкрите хірургічне видалення кулі‑емболу виконане на 80‑й день після поранення. Пацієнта виписано зі стаціонару в задовільному стані на 168‑й день після вогнепального поранення.Пацієнтам з уламковими пораненнями без вихідного отвору доцільно провести комп'ютерну томографію всього тіла для виявлення можливої міграції уламка з током крові. У пацієнтів із безсимптомним перебігом кульової емболії легеневої артерії слід дотримуватися консервативної тактики в ранній посттравматичний період. За наявності клінічних симптомів кульової емболії легеневої артерії необхідно розглянути можливість відкритого торакального втручання.
Bullet embolism is a rare and unpredictable complication of gunshot and mine‑explosive injuries. With only few cases described in the literature, bullet embolism may become a diagnostic challenge for emergency and military surgeons. Thus, bullet embolization is a rare phenomenon, the complications can be devastating.A clinical case of bullet embolism is described. 34‑years old man got combined abdominal‑skeletal mine‑explosive injuries with damage to hollow organs (duodenum and transverse colon), inferior vena cava and both low extremities. Internal bleeding was stopped by the inferior vena cava edge wound suturing. Wounds of duodenum and large intestine were sutured; gunshot fractures of both tibial bones were stabilized with external fixation devices. Computer tomography of the entire body showed the presence of embolus in the right middle lobe artery. Clinical manifestations of pulmonary embolism were not observed. The patients had several complications after surgery such as: multiple focal necrosis and perforations of transverse colon caused a fecal peritonitis; duodenum suture failure caused forming of a duodenal fistula; postoperative wound infection. These complications necessitated performing of multiple reoperations. Attempts of endovascular bullet extraction didn't undertake because of severe concomitant injuries, its complications and asymptomatic clinical course of pulmonary artery projectile embolism. Open surgery removing of embolus was successfully performed in 80 days after injury. The patient was discharged from hospital in good condition in 168 days after gunshot wound. Patients with an explosive‑mine wound and gunshot wound with no exit should to be examined with whole‑body computer tomography for determining possible projectile migration with bloodstream. Patients with asymptomatic pulmonary artery embolism should to be managed non‑operatively in the early posttraumatic period. In case of symptomatic pulmonary artery bullet embolism is reasonable to consider of a possibility of an open thoracic surgery. ; Пулевая эмболия является редким и непредсказуемым осложнением огнестрельных и минно‑взрывных ранений. В связи с наличием единичных литературных сообщений пулевая эмболия может оказаться существенным диагностическим вызовом для неотложных и военных хирургов. Хотя пулевая эмболия является редкостным феноменом, ее последствия могут стать фатальными для раненного.Описан клинический случай пулевой эмболии. Мужчина 34 лет получил сочетанное абдоминально‑скелетное минно‑взрывное ранение с повреждением полостных органов (двенадцатиперстная и поперечная ободочная кишка), нижней полой вены и обеих нижних конечностей. Внутреннее кровотечение было остановлено путем ушивания краевого ранения нижней полой вены. Ранения двенадцатиперстной и ободочной кишки были ушиты, огнестрельные переломы костей обоих голеней стабилизированы с помощью аппаратов внешней фиксации. Компьютерная томография всего тела показала наличие эмбола в правой среднедолевой легочной артерии. Клинических проявлений легочного эмболизма не наблюдали. В послеоперационный период у пациента возник ряд осложнений: множественные фокальные некрозы и перфорации поперечной ободочной кишки с развитием калового перитонита, несостоятельность швов двенадцатиперстной кишки с формированием наружного функционирующего дуоденального свища, нагноение послеоперационных ран. Упомянутые осложнения требовали проведения многочисленных повторных оперативных вмешательств. Попыток эндоваскулярного удаления пули‑эмбола не проводили из‑за тяжелой сочетанной травмы, ее осложнений и бессимптомного течения пулевой эмболии легочной артерии. Открытое хирургическое удаление пули‑эмбола выполнено на 80‑й день после ранения. Пациент был выписан в удовлетворительном состоянии на 168‑й день после огнестрельного ранения.Пациентам с осколочными ранениями без выходного отверстия целесообразно провести компьютерную томографию всего тела для выявления возможной миграции осколков с током крови. У пациентов с бессимптомным течением пулевой эмболии легочной артерии следует придерживаться консервативной тактики в ранний посттравматический период. В случае наличия клинических симптомов пулевой эмболии легочной артерии необходимо рассмотреть возможность выполнения открытого торакального вмешательства. ; Кульова емболія є рідкісним та непередбачуваним ускладненням вогнепальних і мінно‑вибухових поранень. У зв'язку з наявністю поодиноких літературних повідомлень, кульова емболія може стати значним діагностичним викликом для невідкладних та військових хірургів. Хоча кульова емболія є рідкісним феноменом, її наслідки можуть бути фатальними для пораненого.Описано клінічний випадок кульової емболії. Чоловік 34 років отримав поєднане абдомінально‑скелетне мінно‑вибухове поранення з пошкодженням порожнистих органів (дванадцятипала і поперечна ободова кишка), нижньої порожнистої вени та обох нижніх кінцівок. Внутрішню кровотечу зупинено шляхом ушивання крайового поранення нижньої порожнистої вени. Поранення дванадцятипалої та ободової кишки ушиті, вогнепальні переломи кісток обох гомілок стабілізовані за допомогою апаратів зовнішньої фіксації. Комп'ютерна томографія всього тіла показала наявність емболу в правій середньочастковій легеневій артерії. Клінічних виявів легеневої емболії не спостерігали. В післяопераційний період у пацієнта виникла низка ускладнень: множинні фокальні некрози та перфорації поперечної ободової кишки з розвитком калового перитоніту, неспроможність швів дванадцятипалої кишки з формуванням зовнішньої дуоденальної нориці, яка функціонує, нагноєння післяопераційних ран. Зазначені ускладнення потребували проведення численних повторних оперативних втручань. Спроб ендоваскулярного видалення кулі‑емболу не проводили через тяжку поєднану травму, її ускладнення та безсимптомний перебіг кульової емболії легеневої артерії. Відкрите хірургічне видалення кулі‑емболу виконане на 80‑й день після поранення. Пацієнта виписано зі стаціонару в задовільному стані на 168‑й день після вогнепального поранення.Пацієнтам з уламковими пораненнями без вихідного отвору доцільно провести комп'ютерну томографію всього тіла для виявлення можливої міграції уламка з током крові. У пацієнтів із безсимптомним перебігом кульової емболії легеневої артерії слід дотримуватися консервативної тактики в ранній посттравматичний період. За наявності клінічних симптомів кульової емболії легеневої артерії необхідно розглянути можливість відкритого торакального втручання.
